Цікаві назви глиняного українського посуду

 

Отже, горщики від меншого до найбільшого називали:

• махітка, горща́ (місткістю 1л);

• кашник (3 л);

• плоскун (10 л);

• стовбун (15 л);

• підворотень, підворотник (20 л);

• золінник, золільник (30 і більше л).

Горщики називали за їх основним призначенням:

• борщівник (для борщу),

• кашник (для каші),

• молошник (для молочних страв (переважно каш),

• золільник (для зоління білизни).

Різновиди українського глиняного посуду:

• Глечик - найбільший посуд, що використовувався для зберігання води, сирівцю, молока.

• Горщик - глиняний посуд для приготування страв у печі.

• Близнята або двійнята - з'єднані докупи, з ручкою-кільцем на дотичних вінцях, глиняною покришкою чи то дерев'яною кришкою зверху. Їх застосовували для перенесення гарячих страв під час польових робіт. Одна частинка - для каші, інша - для борщу.

• Куманець - керамічна фігурна посудина, що нині використовується здебільшого як прикраса. У давні часи використовувала для подання на святковий стіл різних напоїв.

• Барильце - посуд для зберігання міцних напоїв.

• Банька - глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек для зберігання та перенесення рідини.

• Миска - один із найпоширеніших різновидів українського посуду для подавання та споживання страв.

• Макітра - вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором, призначений для сходження тіста або для перетирання маку макогоном чи подрібнення інших харчових продуктів.