Літературна студія "Джерело"

ДІАНА МЕЛЬНИК
"Я гордий тим, що українець зроду"

Я - УКРАЇНКА!

Ой до свята Івана Купала

Мені мама нічками

Сорочечку вишивала,

Сорочечку вишивала,

Свою душу вкладала.

А старша сестричка

Віночка в’язала,

Віночка в’язала,

Стрічки одягала.

Сорочка біленька

До серця рідненька,

А я – українка,

Хоча ще маленька.

МОЯ МОЛИТВА

Присвячується українським

воїнам-захисникам

Перед сном я помолюся,

На колінця прихилюся,

Ручки вгору підніму,

Щиро в Бога попрошу:

«Ангел, миру їм пошли,

Щоб живими всі прийшли!»

Хай над ними пролітає

Всім життя оберігає,

Чарівним крилом змахне

Війни хмари розжене.

Татусів хай повертає,

Ворогів всіх розганяє.

БАБУСИНА ХАТА

У селі в бабусі

Хатинка біленька,

Затишна, тепленька,

А яка ж рідненька!

На криницю ніжно

Калина схилилась,

Неначе їй вдячна,

Що води напилась.

Біля тину мальви,

Соняшник з причілку

Загляда в віконце,

Нахилив голівку.

На подвір’ї бавлять,

Зір наш чорнобривці,

Пісню вітру мовить

Фіалка-дівиця,

Пахнуть рута, м’ята,

Меліса крилата.

Яка ж ти, Вкраїно,

Квітуча й багата!

ПАХНЕ ХЛІБ

В Україні діточок,

Як у полі зерняточок.

Колосочки дозрівають,

У турботі та любові

В сім’ях діти підростають.

Українці-хлібороби

Урожай збирають.

Нам чужі усі нероби,

Люди  праці виростають.

Зернятко збереться

І хлібчик спечеться.

Хлібчик наш рум’яний

І дуже духмяний.

Адже він від тата,

Ним багата хата.

І пахне він, мамо,

Твоїми руками!

БАБУСІ

В світі є бабусь багато,

 А рідненьких в мене дві.

Намалюю їм на свято

Гарні квіти польові,

Піднесу я їм малюнок,

Подарую від душі

І скажу: «Це вам, рідненькі,

Мої любі, дорогі!

Будьте ви завжди здорові

І щасливі, і красиві.

Хай все буде в вас в порядку,

Сил, дай Боже, ще й на грядку.

Вдосталь щирості й тепла,

І любові, і добра.

Всіх внучат своїх любити,

Їх, як сонце, обігріти!»