Центри гончарства в Україні

Розквіту гончарства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин. 

Це зумовило виникнення значних осередків керамічного виробництва:

• на Київщині — це Дибинці, Васильків, Нові Петрівці, Гнилець; 
• на Полтавщині — Опішня, Хомутець. Комишня; 
• на Чернігівщині — Ічня, Городня, Короп, Ніжин, Олешня, Кролевець, Шатрищі; 
• на Поділлі — Бубнівка, Бар; 
• на Західній Україні — Косів, Коломия, Ужгород, Хуст, Ольхівка, Дубовинка; 
• на Харківщині — Ізюм, Просяне, Нова Водолага; 
• на Волині — Рокита, Дубровиця та ін. 

Опішня - "гончарна столиця" України

Опішнянський розпис – це здебільшого контурний рослинний орнамент: квіти, ґрона, колоски, гілки у вигляді букетів і віночків. Розпис виконують ангобом, а потім виріб покривається поливою. Традиційна ж опішнянська кераміка часто була нефарбована або в натуральних тонах глини. Використовують глину сірого кольору, яка після випалювання стає світло-жовтою. 

Осередок гончарства на Вінниччині

Бубнівка й Новоселівка Гайсинського району – відомі далеко за межами України як осередки гончарства. Виготовляли горщики, баньки, гладущики, великі горшки «для оказій», миски; іграшки – «баранчики», «коники», «півники», «гусочки». В ангобному розписі бубнівської мальованої кераміки, крім смуг, цяток, рисок, «кривульок», концентричних ліній, рядів крапочок, є також рослинні мотиви (квіти, «сосонки», гілочки, «косиці»). Особливо славилися бубнівські миски й тарелі коричневої поливи, прикрашені квітковими орнаментами з гронами винограду. Жовтогарячі керамічні вироби орнаментувалися переважно темно-зеленим, коричневим, білим, рідше блакитним і сірим кольорами. 

Косівська мальована кераміка

Косівська кераміка - невід’ємна частина нематерiальної культурноi спадщини гуцулiв. Жовтий, зелений, коричневий і трішки синього - це кольоровий код гуцульскої мальованої кераміки. Для створення кожного виробу використовується два види глини: коричнево-червонувата для основи та біла, яка служить тлом для малюнків. Особливістю косівської кераміки є «вицарапування» малюнків у техніці сграфіто.

Гончарні вироби Чернігівщини

У 17 столітті для виробів цього краю були характерні прикраси у вигляді геометричних орнаментів, у 18 столітті місцеві гончарі прославилися білим глазурованим посудом, який нагадував фаянсовий. На білу глазур наносився розпис. А деякі майстри використовували для прикрашання специфічну техніку бризок і патьоків.

Гончарні вироби Волині

Волинські вироби з глини чорного, сірого, синьо-чорного кольорів з лісовим та геометричним орнаментом (сосонки, квадратики).

Дибинецька кераміка

Дибинці – село Обухівського району Київської області, осередок української народної кераміки. Дибинецькі гончарі виготовляли  столовий і ужитковий посуд (горщики, глечики, миски,тощо), іграшки, зооморфний фігурний посуд, а ще димарі, скульптури, вогнетривку цеглу для фабрик, заводів. Художнє оздоблення виробів являло собою поєднання у підполивному розписі рослинних і геометричних мотивів, з малюнками тварин, птахів, риб та доповнювалися написами.  Для розпису використовували пір'я, коров'ячий ріг та інші речі.

«Мармуровані» глиняні миски Ізюмщини

«Мармуровані» глиняні миски виготовлялися технікою "фляндрівка". Рослинні орнаменти створювалися у верхніх частинах і на внутрішній стороні дна шляхом ритмічного розтягування плям фарби, що під поливою стала темно-коричневою.